СОРОКОЛІТНІЙ, Я, Є.
Сороколітній, я, є. Сорокалѣтній. О. 1861. І. Кон. 321.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 169.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
СОРОКОЛАТИЙ, А, Е. →← СОРОКОКЛИНЦІ, ЦІВ,